Перейти до основного вмісту

Інфографіка години


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

ВЕЛИКА ЛІТЕРА І ЛАПКИ У ВЛАСНИХ НАЗВАХ

ОРФОГРАМА: ВЕЛИКА ЛІТЕРА І ЛАПКИ У ВЛАСНИХ НАЗВАХ Увага !❗❗❗Утворені від власних назв присвійні прикметники на –ів-, (-ов-, -ев-,) та   –ин- пишуться з великої букви, відносні прикметники на –ськ-(ий) – з малої: Грінченків словник, Шевченкове слово, білашеві пісня, Сосюрина лірика; але: шевченківські традиції, дніпровська ( і дніпрова)хвиля, київські вулиці.       📌📌📌   Якщо присвійні прикметники на –ів-(-ов-,-ев-) та –ин- входять до складу фразеологізмів або наукових термінів, то вони пишуться з малої букви: ахіллесова п’ята (вразливе місце), авгієві стайні (щось занедбане), дамоклів меч (постійна загроза), прокрустове ложе (надумане неправильне мірило), сізіфова робота (марна праця), Петрів батіг (рослина), архімедові сила, бертолетова сіль, віттова хвороба.            У назвах орденів, відзнак, тільки перше слово , крім родового поняття, пишеться з великої літери:орден Дружби народів, орден...

Велика буква. Вправи

Завдання 1. Переписати, знімаючи риску. Позначити у словах орфограму «написання складних слів разом та через дефіс».        І. Жила у батька/матері, незнаючи горя ані лиха. Наливайте мед/вино у кубки, сподівайтеся любого гостя. «Хліб/сіль вам!» - сказав несподіваний гість. Сієм/засіваєм, щастя/долі бажаєм! Украла Лисичка/Сестричка курочку та й біжить. По селу скрип, луск, ґвалт/лемент. Живу в якімсь чаду/тумані. Чи маю я здійняти срібло/золото з своєї ліри і скувати рало.. трави неодмінно збирати треба до схід/сонця, коли зілля ще все в росі.        ІІ. Вчитися уму/розуму. Ради Христа/Спаса. Хліб/сіль їж, а правду ріж. Працює через пень/колоду. Ліпше сяка/така пісенька, ніж плач. Дитина хоч кривенька, а батькові/матері рідненька.   Завдання 2. Прочитати. Пояснити написання виділених слів.   І місяць білий путь-дорогу світить. Поле, бувало, квітне-одквітне ,   а понад нами небо блакитне. Де, Дун...

Будова речення

                                      БУДОВА РЕЧЕННЯ  Найменші складові частини речення Найменшими складовими, частинами речення є члени речення (головні і другорядні), внесення та сполучники. Прийменники і частки окремо в реченні не виділяються, вони входять до складу членів речення. Член речення — це повнозначне слово або словосполучення, яке становить найкоротшу осмислену відповідь на питання в реченні. Наприклад, у реченні: Здається сном пахуче літо (В. Сосюра.) — є три члени: що? — літо; яке воно є? — здається сном; яке літо?—пахуче. А в реченні: Тільки Чіпка як води в рот набрав (Панас Мирний.) — є лише два члени: хто? — тільки Чіпка; що робив? — як води в рот набрав. Якщо ці відповіді поділити на менші, то вислів утратить смисл. Визначаючи члени речення, треба вважа...