Перейти до основного вмісту

Наголос



 
Як наголошувати слова: принципи і проблемні випадки наголошення слів


Завдання, пов’язані із наголосами завжди були і будуть одними з найбільш проблемних у тестах ЗНО з української. Саме у таких завданнях перевіряють не прості, а проблемні випадки наголошення слів…

І тут взагалі не спрацьовує принцип: “Як я щодня говорю – так і правильно“. Котрий чи котрий? Каталог чи каталог? Феномен чи феномен? А слів у мові так багато…

Скажеш, вивчити весь словник – нереально. І правда, на 100% не вивчиш тему наголошування слів. Але на 90%… можливо!

Для цього пропоную зробити 2 (великі) кроки:

зрозуміти і запам’ятати основні принципи, певні закономірності наголошування українських слів.
вивчити проблемні випадки наголошення слів, що часто трапляються в тестах.
Готові? До роботи!

 Основні принципи наголошення слів
1. Іменники
Віддієслівні іменники середнього роду на -анн(я), у яких більше двох складів, мають наголос, як правило, на суфіксі: навчання, завдання, запитання, читання, визнання, видання, пізнання, послання
АЛЕ: нехтування від нехтувати, бігання від бігати (тут по-іншому не скажеш).
У багатьох іменниках жіночого роду із суфіксом -к(а) у множині наголос переходить на закінчення:
вказівка — вказівки, учителька — учительки
АЛЕ: родичка — родички, сусідка — сусідки (тут по-іншому не скажеш);
Більшість іменників у множині має наголос на закінченні: листки, сторінки тощо.
На останній склад наголошуємо такі слова на позначення мір довжин: міліметр, сантиметр, кілометр
АЛЕ: барометр, термометр (по-іншому – ніяк).
2. Прикметники
У більшості двоскладових прикметників наголос падає на закінчення: гіркий, тонкий, новий, тісний, вузький тощо (так само котрий);
Завжди наголошеним є пестливий суфік -еньк-: добренький, тоненький, легенький тощо.
3. Дієслова
Дієслово бути: бути, будемо, але у минулому часі: була, було, були;
Наголос на останньому складі мають дієслова вести, нести і под.;
У дієслівних закінченнях теперішнього часу -емо, -имо, -ете, -ите наголошуємо останній склад: несемо, несете (а не несемо, несете), ідемо, ідете (а не ідемо, ідете) тощо
АЛЕ: будемо, гуркочемо, залишите.
4. Числівники
наголос на -адцять: одинадцять, чотирнадцять;
наголос на -десят: сімдесят, вісімдесят.
 Проблемні випадки наголошення слів
Оновлення! У програмі ЗНО-2020 вже є офіційний список слів з наголосами, які треба вивчити для тестів. Читай його тут.

адже

асиметрія

бородавка

бюлетень

ваги

вимога

вимова

випадок

вітчим

граблі

горошина

грошей

дітьми

довідник

дочка (але донька)

жалюзі

заіржавіти

зубожіти (зубожілий, зубожіння)

діалог

каталог

квартал

колесо

кропива

курятина

маркетинг

надлишок

начинка

ненавидіти (ненависть, ненависний)

обруч

одноразовий

олень

отаман

перепис

причіп

псевдонім

разом

ремінь

русло

середина

симетрія

спина

течія

фартух

феномен

цемент

центнер

цінник

чорнослив
🔖
 Як запам’ятати проблемні випадки наголошення?
Хочеш кілька ефективних методів, щоб запам’ятати проблемні випадки наголошення слів? Спробуй:

прочитати ці слова багато разів уголос, щоб твій мозок зафіксував їхнє звучання;
створити картки: з одного боку слово без наголосу, з іншого – з;
пообклеювати папірчиками з проблемними словами холодильник, вікно, дзеркало тощо;
звісно ж, старатися правильно наголошувати слова, які ти вивчив, у житті!

 

   

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

ВЕЛИКА ЛІТЕРА І ЛАПКИ У ВЛАСНИХ НАЗВАХ

ОРФОГРАМА: ВЕЛИКА ЛІТЕРА І ЛАПКИ У ВЛАСНИХ НАЗВАХ Увага !❗❗❗Утворені від власних назв присвійні прикметники на –ів-, (-ов-, -ев-,) та   –ин- пишуться з великої букви, відносні прикметники на –ськ-(ий) – з малої: Грінченків словник, Шевченкове слово, білашеві пісня, Сосюрина лірика; але: шевченківські традиції, дніпровська ( і дніпрова)хвиля, київські вулиці.       📌📌📌   Якщо присвійні прикметники на –ів-(-ов-,-ев-) та –ин- входять до складу фразеологізмів або наукових термінів, то вони пишуться з малої букви: ахіллесова п’ята (вразливе місце), авгієві стайні (щось занедбане), дамоклів меч (постійна загроза), прокрустове ложе (надумане неправильне мірило), сізіфова робота (марна праця), Петрів батіг (рослина), архімедові сила, бертолетова сіль, віттова хвороба.            У назвах орденів, відзнак, тільки перше слово , крім родового поняття, пишеться з великої літери:орден Дружби народів, орден...

Велика буква. Вправи

Завдання 1. Переписати, знімаючи риску. Позначити у словах орфограму «написання складних слів разом та через дефіс».        І. Жила у батька/матері, незнаючи горя ані лиха. Наливайте мед/вино у кубки, сподівайтеся любого гостя. «Хліб/сіль вам!» - сказав несподіваний гість. Сієм/засіваєм, щастя/долі бажаєм! Украла Лисичка/Сестричка курочку та й біжить. По селу скрип, луск, ґвалт/лемент. Живу в якімсь чаду/тумані. Чи маю я здійняти срібло/золото з своєї ліри і скувати рало.. трави неодмінно збирати треба до схід/сонця, коли зілля ще все в росі.        ІІ. Вчитися уму/розуму. Ради Христа/Спаса. Хліб/сіль їж, а правду ріж. Працює через пень/колоду. Ліпше сяка/така пісенька, ніж плач. Дитина хоч кривенька, а батькові/матері рідненька.   Завдання 2. Прочитати. Пояснити написання виділених слів.   І місяць білий путь-дорогу світить. Поле, бувало, квітне-одквітне ,   а понад нами небо блакитне. Де, Дун...

Будова речення

                                      БУДОВА РЕЧЕННЯ  Найменші складові частини речення Найменшими складовими, частинами речення є члени речення (головні і другорядні), внесення та сполучники. Прийменники і частки окремо в реченні не виділяються, вони входять до складу членів речення. Член речення — це повнозначне слово або словосполучення, яке становить найкоротшу осмислену відповідь на питання в реченні. Наприклад, у реченні: Здається сном пахуче літо (В. Сосюра.) — є три члени: що? — літо; яке воно є? — здається сном; яке літо?—пахуче. А в реченні: Тільки Чіпка як води в рот набрав (Панас Мирний.) — є лише два члени: хто? — тільки Чіпка; що робив? — як води в рот набрав. Якщо ці відповіді поділити на менші, то вислів утратить смисл. Визначаючи члени речення, треба вважа...