Перейти до основного вмісту

Письменники+мова

 ✍️ "Про славу думає лицар, а не про те, щоб ціла була голова на плечах. Не сьогодні, дак завтра поляже вона, як од вітру на степу трава; а слава ніколи не вмре, не поляже, лицарство козацьке всякому розкаже!"

©️ Пантелеймон Куліш "Чорна рада" 


7 серпня 1819 р. народився 🎂 Пантелеймон Куліш — український письменник, фольклорист, етнограф, мовознавець, перекладач, критик, редактор і видавець.


🔸 Протягом усього життя Куліш відзначався надзвичайною працездатністю і щирим ставленням до своїх занять. У ньому повною мірою поєднувалися митець і вчений.


🔸 Він був одним із перших українських дисидентів, що постраждали від самодержавства за активну участь у Кирило-Мефодіївському братстві, яке стало першою українською політичною організацією, що ставила завдання національного і соціального визволення України. Куліш був заарештований, але після "щирого розкаяння" відправлений у 3-річне заслання.


🔸 Разом із Тарасом Шевченком у XIX ст. вважався родоначальником класичної української поезії. Молодший на 5 років Куліш став першим скурпульозним і доброзичливим критиком Кобзаря, і згодом сам називав себе "наступником Кобзаря".


🔸 Куліш став автором українського алфавіту — "кулішівки" — однієї з перших версій української граматики, що лягла в основу сучасної української мови. У ній була вперше застосована українська буква "i". Його книга для читання "Граматка" (1857) стала своєрідним "українським букварем" для багатьох українців у XIX ст.


🔸 Куліш редагував і підготував до публікації 6 томів зібрання творів Миколи Гоголя, деякі твори Марка Вовчка.


🔸 Із часом ім’я Куліша почали уникати, вважаючи великого діяча національного Відродження мало не зрадником. Радянська влада також не жалувала колишнього кирило-мефодіївця. У підручниках літератури часів УРСР ім'я П. Куліша не згадувалася, оскільки він опинився під ідеологічним табу як "український буржуазно-поміщицький націоналіст". Так Куліш став "чужим серед своїх"...


👉 Навесні 2018 р. у скверику на вулиці Стрілецькій (Київ), недалечко від нашого видавництва 😊, з’явилася скульптура Пантелеймона Куліша, виконана з металевих прутів, а позаду розташовано стилізований тризуб у формі птаха. 

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Велика буква. Вправи

Завдання 1. Переписати, знімаючи риску. Позначити у словах орфограму «написання складних слів разом та через дефіс».        І. Жила у батька/матері, незнаючи горя ані лиха. Наливайте мед/вино у кубки, сподівайтеся любого гостя. «Хліб/сіль вам!» - сказав несподіваний гість. Сієм/засіваєм, щастя/долі бажаєм! Украла Лисичка/Сестричка курочку та й біжить. По селу скрип, луск, ґвалт/лемент. Живу в якімсь чаду/тумані. Чи маю я здійняти срібло/золото з своєї ліри і скувати рало.. трави неодмінно збирати треба до схід/сонця, коли зілля ще все в росі.        ІІ. Вчитися уму/розуму. Ради Христа/Спаса. Хліб/сіль їж, а правду ріж. Працює через пень/колоду. Ліпше сяка/така пісенька, ніж плач. Дитина хоч кривенька, а батькові/матері рідненька.   Завдання 2. Прочитати. Пояснити написання виділених слів.   І місяць білий путь-дорогу світить. Поле, бувало, квітне-одквітне ,   а понад нами небо блакитне. Де, Дун...

ВЕЛИКА ЛІТЕРА І ЛАПКИ У ВЛАСНИХ НАЗВАХ

ОРФОГРАМА: ВЕЛИКА ЛІТЕРА І ЛАПКИ У ВЛАСНИХ НАЗВАХ Увага !❗❗❗Утворені від власних назв присвійні прикметники на –ів-, (-ов-, -ев-,) та   –ин- пишуться з великої букви, відносні прикметники на –ськ-(ий) – з малої: Грінченків словник, Шевченкове слово, білашеві пісня, Сосюрина лірика; але: шевченківські традиції, дніпровська ( і дніпрова)хвиля, київські вулиці.       📌📌📌   Якщо присвійні прикметники на –ів-(-ов-,-ев-) та –ин- входять до складу фразеологізмів або наукових термінів, то вони пишуться з малої букви: ахіллесова п’ята (вразливе місце), авгієві стайні (щось занедбане), дамоклів меч (постійна загроза), прокрустове ложе (надумане неправильне мірило), сізіфова робота (марна праця), Петрів батіг (рослина), архімедові сила, бертолетова сіль, віттова хвороба.            У назвах орденів, відзнак, тільки перше слово , крім родового поняття, пишеться з великої літери:орден Дружби народів, орден...

Будова речення

                                      БУДОВА РЕЧЕННЯ  Найменші складові частини речення Найменшими складовими, частинами речення є члени речення (головні і другорядні), внесення та сполучники. Прийменники і частки окремо в реченні не виділяються, вони входять до складу членів речення. Член речення — це повнозначне слово або словосполучення, яке становить найкоротшу осмислену відповідь на питання в реченні. Наприклад, у реченні: Здається сном пахуче літо (В. Сосюра.) — є три члени: що? — літо; яке воно є? — здається сном; яке літо?—пахуче. А в реченні: Тільки Чіпка як води в рот набрав (Панас Мирний.) — є лише два члени: хто? — тільки Чіпка; що робив? — як води в рот набрав. Якщо ці відповіді поділити на менші, то вислів утратить смисл. Визначаючи члени речення, треба вважа...