Сценарій випускного балу 2018

Сценарій випускного вечора      2018

Блок №1 Вступ

У чому сенс життя? Я міг годинами сидіти ламаючи голову і шукати відповіді на це запитання. І тут я зрозумів!

Зрозумів?! Я теж про це думала. Для мене сенс у тому, щоб насолоджуватися цим самим життям, насолоджуватися кожною миттю, кожною дрібничкою.

Насолоджуватися відчуттям крапель дощу на своєму обличчі, вітром, який забирався у пазуху і там грав твоєю сорочкою, насолоджуватися почуттями.

Почуттями дружби міцної, щирої, вірної, насолоджуватися спогадами про рідний дім, школу, про перше кохання, про свої перші поразки і перемоги.

Що треба для щастя? - Це вічне питання,

І відповідь, мабуть, нелегко знайти,

Для щастя потрібні взаємне кохання,

Людина, з якою б весь світ обійти.

Що треба для щастя? - Не гроші, не слава,

Не золото, срібло, не чистий кришталь,

Бо щастя найбільше - усміхнена мама

І татове слово, незламне як сталь.

Що треба для щастя? - Лиш вірного друга,

Який не покине тебе у біді,

Який порадіє з тобою, а в тугу

Утре твої сльози на мокрій щоці.

Що треба для щастя? - Не модні планшети,

Новий телефон, гарний одяг, взуття,

Не пізні гулянки, шикарні бенкети,

А щира людина і дружня сім'я.

Що треба для щастя? - Мабуть, зовсім трішки,

Лиш бачити сонце, радіти зорі,

Лиш кожного ранку піднятися з ліжка,

І мирного неба над нами вгорі.

Пісня « Я ненавиджу війну»

Блок №2 «Знайомтесь! Це ми!»

Ну, от і все, скінчилися уроки,

Шкільні дзвінки пішли у небуття.

Ми робимо свої найперші кроки

У самостійне і складне життя.           

Воно складне, та тим не менш цікаве,

Бо мрія кличе і надія є.

Когось у нім ждуть успіхи і слава,

Когось лиш будні — кожному своє.

Буває, що й спіткнутись доведеться,

Побути на коні і під конем.

Та сильний знов на ноги підведеться

Й не житиме всього одним лиш днем.

А буде йти, карабкатись, творити,

Щоб відчувати всі вітри в лице.

То ж тільки так і треба в світі жити

І нагороду матимеш за це.

У цій борні здобудеш світлу долю.

Для тебе будуть оди і пісні.

Життя — ріка, а не стежина в полі.

Потрібно втриматись на бистрині.

Тому живім активно, в повну силу,

І хай як важко, але треба йти.

Й виходити із ситуації уміло,

При цьому честь і совість зберегти.

Йдучи вперед, ми оглядаємося назад, де в кількох кінокадрах ми розкажемо вам, шановні гості, про все те добре, що сталося з нами упродовж останніх двох років у стінах нашої рідної школи. Увага на екран.

-          Відеоролик «Знайомтесь! Це ми – 11 клас»

1. Сьогодні стрінем на світанні

2. Сонця ясен схід.

3.  Ляже в буйнім квітуванні

4. Перед нами світ.

5. Закружляє нас с тобою

6. На прощання вальс.

7. Рідна школа із любов’ю

8. Проводжає нас.           

 ВАЛЬС

                          Блок №  3      Слова подяки адміністрації

В житті так багато "запізно":

знайти, покохати, відчути,

пробачення мовити слізно,

благання про поміч почути.

В житті так багато " занадто":

упертості, гордості, гніву.

Спинитися іноді варто,

Байдужість веде нас у прірву.

В житті так багато " замало":

любові, турботи, довіри,

наївність і щирість пропала,

надії бракує та віри.

В житті так багато залежить

Від нас і від нашого дому.

Живімо життя, як належить:

Без кривди собі і нікому.

У наших руках наше щастя,

Плекаймо його, бережімо.

Добро у стократ нам віддасться.

Шануймо людей і любімо!

Нелегка учительська доля. Вона не встелена розкішшю, не наповнена спокоєм, але вчитель має неабияку нагороду – учнівську вдячність.

Коли ти ще школяр, завжди хочеться скоріше подорослішати, почати самостійне життя. Але тепер дуже сумно розлучатися зі школою та вчителями.

 Наших почуттів нерозтрачену чашу

І живий подих весни,

І любов, і вдячність нашу

Адміністрації школи адресуємо ми.

Директор школи – це справжній, воістину гідний професіонал, який може успішно керувати освітньою установою, проявляти свій величезний потенціал, стійкий дух, терпіння і бажання сприяти ефективному навчальному процесу. Михайло Онуфрійовичу, Ви заслуговуєте тільки поваги і теплих слів подяки.

    Нехай кожен день Вас радує, а доля доводить можливість відкриттів численних перспектив і успішного прагнення до висот, які стають все більш реалістичними.

   Щасливий директор, коли є у школі надійні, творчі і професійні заступники. Отож, ми сьогодні окремо вітаємо тих, у кого турбот, крім уроків, гора!

   Спасибі вам треба сьогодні сказати, вклонитись низенько прийшла вже пора!

Шановні Оксано Миколаївна та Ірино Михайлівна.

Що заплановано було – усе зробили!

Хоч і затрачено енергії багато,

Та основне – дітей учили ви й любили.

Щодень у школі – це робота й свято!

Тож дякуємо щиро за роботу,

За свято, що в душі жило щоденно,

І за порядність, мудрість і турботу,

Яка ішла від вас до всіх натхненно.

Що ж рік прожито й знову плани, плани…

Нові завдання десь на видноколі.

Заступники у школі – це титани,

Бо це ж не просто так, а поклик долі!

Ми вдячні вам, ми гордимося вами

За те, всі роки ви були із нами

Та лиш за час ось цей назріло в нас питання,

 що не дає нам спокою із вечора до рання.        

За нетактовність нас суворо не судіть,

Про секрет успіху по дружбі розкажіть.

Відеоролик «Директор та заступники про випускників»

Блок № 4  Слово подяки  учителям

1.Коли я чую слово «учитель», одразу спадає на думку перша вчителька. Багато чим ми зобов*язані нашим першим учителям: Корніловій Оксані Вікентіївні та Підгорець Ніні Петрівні, тому що вони навчили нас любити батьків, поважати старших, шанобливо ставитися до людей, привили нам жагу до знань і бажання розвиватися, жити та насолоджуватися життям.

2.Оксано Вікентіївно та Ніно Петрівна, низький уклін Вам та сердечна подяка! (оплески + квіти)

Для учнів слово «учитель» - це контрольна робота, тематичне опитування, вірші напам*ять, підсумкова атестація, зауваження типу «не розмовляй! Не крутися! Не заважай!»

1. Як на мене, учитель – одна з найважчих професій. Чому я так думаю?! Поміркуймо разом: неслухняні діти - це раз, робота з батьками – це два, рейтинги шкіл по результатам ЗНО – це три.

1. Часом мені здається, що у вчителів Деражнянської ЗОШ №2 залізні нерви, бо тільки зі стальними нервами можна витримати усі наші витівки, витерпіти те, чого, здається, стерпіти не можна.

2.Незважаючи на всі труднощі, навчання в нашій рідній школі назавжди залишиться для нас приємною частиною нашого життя.

1.Нам пощастило мати хороших наставників-учителів.

2.Деколи нам дорікали, кажучи, мовляв, не хочемо учитися.

1.Насправді тільки сьогодні і тільки для вас відкриваємо велику таємницю: одинадцятикласники не тільки опановували науку, а ще й спостерігали за педагогами нашої школи.

2.Скажу вам, що учителі ЗОШ №2 не такі уже й прості, як нам здається. Не вірите?! Подивіться самі!  Відеоролик про учителів

           Блок № 5     Найважливіші підказки +фото

                    (9-еро учнів по троє біля мікрофона)

Ігр. 1.Деякі уроки ми добре засвоїли, деякі пропустили мимо вух, проте є такі речі, які не можливо забути. Їх треба час від часу собі нагадувати.

2. Зі школи я беру з собою в життєву дорогу найважливіші підказки:

1. Боротьба – це добре. Ніколи не кажи: «Я більше не можу». Кажи:» Ну ж бо, продовжуй!»

2.Не нарікай. Скаржитися – це найбільша втрата часу.

3.Більше часу проводь з людьми, яких ти любиш. Це твоя сім*я, і найкращі друзі.

ІІгр. 1.Тренуйся кожного дня. Здорове тіло -  це те, з чого повинен все починати у житті. Якщо ти не можеш зробити його здоровим і сильним, що ти взагалі можеш зробити в житті?

2. Будь вдячним. Кажи «дякую» кожному і всюди. «Дякую тобі за цей хороший день», «Дякую тобі за лист», «Дякую за те, що ти поруч».

3. Іди вперед. Коли ти опинишся в ситуації, де кожен дивиться на іншого, це той час, коли ти повинен все взяти в свої руки. Стань лідером тоді, коли сам вирішуєш ним стати.

4.Навчайся кожного дня. Вчися на своїх помилках. Вчися у людей, які тебе оточують. Будь відкритим до того, чого вони можуть тебе навчити.

ІІІ 1.Давай, не чекаючи нічого натомість. Давай просто для того, щоб отримувати від цього задоволення. Якщо отримаєш щось взамін – це чудово. Якщо ні – це теж чудово.

2. Дій. Не сиди на місці. Без дії нема результату. Ти можеш багато знати, але як і Сократ, ти і я нічого не знаємо. Тож ми повинні продовжувати вчитися.

3. Стань відповідальним. У першу чергу – за своє життя та усе, що в ньому відбувається. Не скидай відповідальності на батьків чи друзів. Усідом себе господарем своєї долі, ковалем свого щастя.

4. І, найголовніше, як підсумок вище сказаного – не лінуйся вчитися. Підживлюй свій мозок знаннями.

І гр. 1. Дорогі педагоги, наставники нашої рідної школи. Нехай те тепло і турбота, які ви вкладали у наші душі, повернуться до вас міцним здоров*ям, любов*ю та благополуччям.

2. Спасибі вам за теплі спогади, за дружбу і підтримку!

3. Сьогодні ми даруємо вам вдячні посмішки та оплески.

А ще у школі про нас дбав технічний персонал: смачненьким нас завжди кормили, ремонтували, шили, мили і про здоров*я щодня дбали, а взимку – клас обігрівали.

Педагог-організатор, практичний психолог, бібліотекар, секретар, лаборант, медсестра, завгосп, кухарі, прибиральниці, кочегари, сторож, двірник – це люди, без яких немислиме нормальне існування школи. Саме їм завдячуємо теплотою та чистотою, затишком та піклуванням, усім тим, що зветься комфортом та зручністю для школярів.

 Ми вдячні усім-усім педагогам та  працівникам нашої школи. За вашу працю прийміть від на подарунок – пристрасне танго.

                                                   ТАНГО

           Блок №  6  Класний керівник

Останній рік пролетів надзвичайно швидко, минула пора ЗНО. Нам довелося зібрати всі свої сили, всі набуті знання і вміння, всю свою витримку і силу.

В голові карколомним калейдоскопом пронеслися літературні герої та історичні дати,

Математичні рівняння та фізичні формули,

Хімічні реакції та біологічні досліди,

Незрозумілі іноземні слова та спортивні нормативи.

А ще безліч цікавих конкурсів, акцій та змагань.

І поруч завжди був ще один помічник.

У мистецтві людину, яка веде творчий клас, називають майстром.

У спорті – того, хто готує команду, називають тренером, а в театрі – режисером.

 А в школі цю людину можна назвати опікуном, другом, адвокатом, психотерапевтом.

Усі, мабуть здогадались, що мова йде про людину, яка збагатила наші серця, освітила їх іскрами добра, завжди розуміла, підтримувала нас усі ці роки.

Хто навчав, наставляв, хвалив і радів разом з нами.

Хто навчив не зупинятись на досягнутому.

Хто, не жаліючи себе, вкладав у нас не тільки знання, а і душу.

Хто усі ці сім років щодня зустрічав нас тут, а тепер – назавжди проводжає в доросле життя.

Це, звичайно, наша друга шкільна мама – класний керівник Гольник О.П.

З вдячністю згадуємо попередніх наших класних керівників: Ільніцьку О.М. та Ломако О.І. (Фото).

Щира Вам подяка та наші оплески та квіти.

Гольник Оксана Петрівна – не просто класний керівник, а режисер і натхненник. Вона як ангел-охоронець.

Оксана Петрівна спромоглася донести нам ту незаперечну істину, що краса, любов і гармонія врятує світ.

За останніх два роки спільно із класним керівником ми відвідали виставки відомих художників Хмельниччини, неодноразово були на презентації книг, саме з нею ми організували акцію написання радіодиктанту національної єдності.

А пам*ятаєте, як ми провели районні Шевченківські читання?!

Пропоную переглянути сторінки нашого альбома. (Фотопрезентація)

Блок №7          Олівець

Ми підемо, закриються двері школи, а за порогом залишаться ті, хто вчив, наставляв, хвалив, радів і засмучувався разом з нами, хто навчиа нас не здаватися.

Ви знаєте, що спільного між нами та олівцем? Олівець має 5 якостей, які потрібні нам, щоб сміливо вирушати у доросле життя.

Ми зробимо багато великих речей, але лише тоді, коли самі примусимо себе писати своє життя, а не покриватися порохом в красивій різнокольоровій коробці.

Нам іноді будуть робити боляче, знімаючи стружку, але це лише для того, щоб ми навчилися писати якомога краще.

Ми зможемо виправляти помилки, зроблені нами у написанні наших життєвих історій.

Найважливіша наша частина – стрижень – завжди буде всередині нас. І на якій поверхні б нас не використовували, ми завжди повинні залишати свій слід.

Тому сьогодні ми хотіли б залишити Вам, Оксано Петрівно, на згадку символічний подарунок. Цей олівець.

Це на просто олівець. Це свого роду капсула часу, у якій заховані наші спогади. І коли ми збиремося через багато років, ми зможемо зазирнути у наше минуле. А покищо віддаємо його Вам на збереження.

Слово надається класному керівнику

Пісня про школу

Блок №8 Вибір сукні

Поки ми закінчили школу, тато з мамою разів сто хапалися за голову. Вони так турбувалися про нашу успішність, що це нерідко призводило до сварок, нервів, заспокійливих крапель.

Як ви думаєте, що найбільше турбувало наших випускниць упродовж останнього одинадцятого навчального року? Що не давало спокійно ні їсти, ні спати, і, звичайно, спокійно вчитися?!

Напевно, найбільше турбувала думка про те, як найкраще скласти ЗНО!

Скажеш таке!!! За десять років, відколи ввели зовнішнє незалежне оцінювання, уже всі – навіть батьки!- нарешті зрозуміли: не такий страшний чорт, як його малюють. 9 років поспіль усі склали тестування – і ми обов*язково складемо!

Тоді, якщо це не ЗНО, то, може, атестат? Тобто середній бал атестата, високий без особливих зусиль?!

Ти знову не вгадав! Єдине, що не давало спокою мені і моїм батькам – це яку сукню обрати на випускний бал, яку зачіску та макіяж зробити, щоб було гарно, не так як у всіх!

Та найбільше від тих думок боліла голова у наших батьків…

   Сценка     

Блок №9     Звернення до тата з мамою

1. Від людей хороших стане світ добрішим,

   Тільки світ дитинства не повернеш знов.

    Зранку і донині гріє нас і тішить

    Батькова надія, мамина любов.

2. Найкращі дні для наших матерів –

Це дні, коли щасливі їхні діти.

Від нас залежить, скільки днів таких

Ми можемо для матері зробити.

3. Мамо! В тобі моє життя, моя душа.

4. В тобі моє зерно, мій зародок-початок.

5. В тобі очей моїх весела гра.

6. В тобі все основне моє й додаток.

7. В тобі мій день, моя краса

8. В тобі і ніч моя, і зоряне світання.

9. В тобі мої загадки й чудеса.

10. В тобі мій світ. В тобі моє зітхання.

11. В тобі моя земля і небеса.

12. В тобі усе моє майбутнє існування.

13. Щире слово і батьківська ласка мені силу й наснагу дало.

14. І дитинство моє наче казка, на рожевих вітрилах пливло.

Любий батько - глава мого роду,

Ти навчив розуміти іло, і добро.

Де не буду – до тебе прийду на пораду,

Знайду вірну стежину, як би там не було.

Я завжди пишатимусь тато, тобою,

Спасибі за руки твої золоті.

За серце, що зовсім не знає спокою,

Хай добре буде тобі у житті.

Батьки дали життя, дали мету, дали віру й надію.

Вони вселили впевненість у завтрашньому дні, допомогли стати на правильний шлях.

Підтримали у важкі моменти й дотепер ідуть поруч і оберігають від усіляких негод.

Часом ми не цінуємо цього, але в кожного в душі зберігається подяка за все, що вони для нас зробили, за все, чому навчили, за все, від чого вберегли.

Сьогодні ж ми вклоняємося низько, цілуємо ваші руки та освічуємося в щирій синівській любові.

(Жартома)Дякую батькам за те, що до того як піти у перший клас, вони нічим мене не завантажували. Ніяких шахів, ні іноземних мов. Рідні мої, ви не втратили грошей, а я дитинства.

Спасибі за те, що ви обрали для мене школу №2. Усі одинадцять років мені тут було комфортно.

Дякую, татусю, за те, що ти адекватно реагував на мої оцінки. Ти не уявляєш, як мені було приємно, коли ти не мучив мене питаннями на тему школи.

Щира вдячність тобі, моя мамо, що ти не робила уроків замість мене і ранець мій мені не збирала. Мамочко, ти мені довіряла, а я навчилася бути самостійною.

ЇХочу подякувати батькам за їх допомогу. Саме за допомогу, а не надмірну опіку. Знаю, коли б я не попросила, тато з маою зрозуміють і прийдуть мені на допомогу!

Якби ви знали, скільки разів класний керівник запрошував до школи на розмову моїх батьків, то ви б мені поспівчували! Дякую вам, тато і мама, за те, що ви не сперечалися ні з директором, ні з класним керівником, а продовжували робити усе по-своєму!

Неважливо, як ми вчилися чи як себе поводили. Нічого не чекаючи натомість, ви приймали і любили нас. Своїх дітей, такими, якими ми є!

Якщо з нами не могли впоратися батьки, на допомогу їм приходила бабуся. Саме бабуся була зі мною поруч тоді, коли волею долі мама була далеко від мене. За всю турботу. Опіку, недоспані ночі хочу вклонитися низенько та поцілувати руки своїй бабусі.

Дорогі, найкращі в світі, найтерпеливіші та всерозуміючі батьки запрошуємо вас на сцену. А ми тим часом будемо милуватися вами з глядацької зали.

(Під музику випускники покидають сцену, натомість підіймаються батьки)

Пісня про маму

Блок №’10

1.Найдорожче, що існує в цьому світі, -

Це завжди були і будуть тільки діти.

2. Бо немає ані дня, ані хвилини,

Щоб батьки не турбувались про дитину.

3. Носиш ти її під серцем і радієш,

Про її хорошу долю тихо мрієш.

4. Потім носиш на руках і колихаєш,

Про здоров'я щиро Господа благаєш.

5. Час минає - вже ведеш її у школу...

Не зійдуть із гадки діти нам ніколи.

6. Чи малі вони, а чи уже дорослі -

Все одно до серця нашого прирослі.

7. Обіймайте їх частіше, обіймайте

І у кожну із доріг благословляйте!...

8. Можна все, що тільки випаде, стерпіти,

Лиш аби були щасливі наші діти...  

9. Ідіть красиві, сильні, юні, гожі,

Ідіть в життя, що сповнене чудес.

10. Ідіть і хай Господь вам допоможе

 І мамина молитва до небес.

11. Бажаєм вам в житті іти сміливо,

Бажаєм щастя кожному знайти!

12. Хай здійсниться, що кожному хотілось

В дорогу, випускники. Щасливої путі!

13. Скажіть: ну а яке свято може бути без щирих побажань та подарунків?! Ми прийшли не з пустими руками.

Танцюють мами

Блок № 11    Кінець

Минає дитинство. І залишаються від нього тільки звуки, які наближають до класу кроки вчительки, скрип крейди, шум дітвори і аромат квітів учителям на прощання.

Настане світанок, відкриються двері школи, вийдуть щасливі випускники - і всі розійдуться по домівках. Назавжди.

Лиш сьогодні раптом ми відчули, що час плине скоріше від ріки

Лиш час летить від вечора до рання.

В минуле вже немає вороття.

Ми йдеми з країни знань – навчання,

 В країну вже дорослого життя.

Є в народі прислів*я, що і велика дорога починається з першого кроку.

Віримо, що наш перший крок буде вдалий та щасливий.

Фінальна пісня «Крок до зірок»